Рекомендації для ведучого тренінгу перед першим тематичним заняттям

• Рекомендується, щоб учасники до заняття опрацювали розділи 1–9.
• Роздрукуйте вправу  на розташування за пріоритетністю перед зустріччю.
• Роздрукуйте навчальну ситуацію (кейс) для всіх учасників або підготуйте слайд-презентацію.

1. Вправа на розташування за пріоритетністю: Що ви думаєте і як ви ставитеся до різних видів насильства над дітьми?

Ця вправа спрямована на те, щоб учасники спонтанно, без попередньої підготовки замислилися над своїм ставленням до насильства . Мета – спонукати їх обміркувати такі питання:

• Що для мене означає насильство і жорстоке поводження з дітьми?
• Чи існують форми насильства, які я вважаю особливо серйозними?
• Чи відрізняються думки моїх колег про те, що вважати жорстоким поводженням з дітьми? Як досягти спільного розуміння?

Якщо існують відмінності у поглядах на те, що є насильством:

• Як різні погляди на насильство та вразливість можуть позначитися на нашій повсякденній роботі?
• Як мені справлятися з тим, що тема насильства над дітьми може викликати сильні емоції?  І як робочій групі підтримувати одне одного в роботі з цією темою?

Як працювати з цією вправою:

• Роздайте завдання у друкованому вигляді кожному учаснику.
• Поясніть учасникам, що цей аркуш призначений лише як вправа для них самих – його не потрібно здавати чи показувати іншим.
• Обов’язково підкресліть, що немає правильних чи неправильних відповідей.
• Не озвучуйте мету та завдання першої вправи заздалегідь – збережіть це для обговорення після виконання.
• Попросіть учасників прочитати завдання, а потім уточніть, чи всі зрозуміли інструкцію та знають, що робити. Також може бути корисно перевірити, чи всі правильно розуміють, як проявляється кожен з видів насильства.

1. Попросіть кожного учасника розташувати різні види насильства над дітьми за ступенем серйозності, не аналізуючи та не замислюючись надто довго.

2. Розділіть учасників на малі групи по двоє–троє осіб, щоб вони могли обговорити, як розташували різні види насильства та якими міркуваннями керувалися у своєму виборі.

3.  Завершіть обговорення в малих групах та підсумуйте результати у загальному колі. Можна запропонувати групам добровільно представити свої висновки або попросити всіх учасників поділитися думками та результатами обговорення.

4. Поясніть, що мета вправи – спонукати замислитися над власним баченням насильства та своїм ставленням до різних його видів.

–      Зафіксуйте відповіді учасників і поверніться до них під час підсумкової дискусії. Ця вправа часто висвічує різні типи відповідей.

–      Деякі учасники вважають, що певні види насильства є більш серйозними за інші, і тому оцінюють їх як тяжчі. До таких найчастіше відносять сексуальне насильство над дітьми. Інші ж учасники зазвичай доходять висновку, що оцінювати насильство в такий спосіб неможливо, оскільки ступінь його серйозності залежить від низки чинників: ситуації, віку та особливостей дитини, хто саме вчиняє насильство тощо.

–      Важливо, щоб ви, як ведучий тренінгу, не оцінювали жодну відповідь як кращу за інші та не натякали, що існує єдина правильна відповідь. Натомість – підсумуйте та узагальніть різні висловлені думки, наголосивши, що саме в цьому полягає мета вправи: щоб учасники почали замислюватися над власним баченням того, що є насильством і  як вони інтуїтивно оцінюють тяжкість різних його видів.

–      Як ведучий тренінгу, ви можете ставити запитання, щоб спонукати до глибшої дискусії. Наприклад: чи є ситуація, коли одна дитина б’є іншу, настільки ж серйозною, як фізичне насильство дорослого над дитиною? Водночас необхідно чітко підкреслити, що всі види насильства є серйозними та мають наслідки, незалежно від того, чи дитина зазнає його безпосередньо, чи опосередковано. Також корисно буде навести дані наукових досліджень.

Мета цієї вправи – спонукати учасників:

• поміркувати над власним баченням насильства у повсякденному житті;
• осмислити власні дії з позиції людяності та з позиції фахівця;
• усвідомити, що незалежно від того, яким чином дитина зазнає насильства, це становить ризик для її здоров’я, розвитку та добробуту.

Як працювати з цією вправою

1. Роздайте опис кейсу усім учасникам або покажіть слайд-презентацію.

2. Попросіть одного з учасників у кожній малій групі по дві-три особи прочитати кейс уголос. Після цього група має обговорити ситуацію, використовуючи запропоновані запитання. Орієнтовний час – 20 хвилин.

a. Які форми насильства можуть мати місце у цій ситуації?

b. Чи свідчить щось у ситуації про нерівність у стосунках чи зловживання владою?

c. Чи можна визначити слова або дії, що сигналізують про наявність насильства?

d. Чи можна зрозуміти, які погляди та ставлення до дітей висвітлює ця ситуація? Чи можна отримати уявлення про цінності у сім’ї хлопчика?

e. Чи має хтось із учасників досвід подібних ситуацій?

3. Завершіть обговорення в малих групах та підсумуйте результати у загальному колі. Можна запропонувати групам добровільно представити свої висновки або попросити всіх учасників поділитися думками та результатами обговорення.

a. У спільній дискусії можна поміркувати над тим, що відбувається, якщо робоча група має різні погляди на те, чи є ситуація з хлопчиком випадком насильства над дитиною чи ні. Як діяти у випадку, якщо погляди всередині команди розходяться?

Завершіть тему, узагальнивши те, що було обговорено під час зустрічі, і запитайте, що учасники взяли для себе.

Приклади запитань, які можна поставити учасникам після першої зустрічі:

• Що сьогодні було корисним?
• Чого ви навчилися?
• Чи є теми, про які ви хотіли би дізнатися більше?
• Чи було щось, що здавалося менш важливим для навчання?
• Чи добре, на вашу думку, працювала група?
• Чи була робота в малих групах корисною?
• Чи є пропозиції щодо інших способів розподілу учасників?
• Що можна покращити наступного разу?

Також оцініть роботу з позиції ведучого, спираючись на такі запитання:

• Чи пройшло заняття за планом?
• Чи потрібно змінити формат проведення наступної зустрічі?
• Чи ефективно працює група у такому складі?
• Чи відповідний рівень складності та темп роботи?
• Чи є матеріал, який потрібно повторно розглянути, доповнити або уточнити?
• Чи бракувало певних знань?

Використовуйте результати оцінювання при плануванні наступної зустрічі.