Рекомендації для ведучого тренінгу перед другим і третім тематичними заняттями

• Бажано, щоб учасники до зустрічі опрацювали розділи 10–13 та 17.
• Бажано, щоб учасники перед заняттям ознайомилися з методичними матеріалами.
• Перед заняттям роздрукуйте шаблони запитань та структуровані запитання.
• Підготуйте-слайд презентацію або короткий огляд процедур і правил, які діють на робочому місці у випадках виявлення насильства.

Ця вправа спрямована на те, щоб спонукати учасників до дискусії про те, як виявляти насильство. Мета полягає в тому, щоб учасники замислилися над такими запитаннями:

• Чому важко виявляти насильство?
• Які чинники можуть впливати на бажання чи небажання дитини чи підлітка розповісти про те,  що вони зазнають насильства?
• Чи варто на  регулярній основі запитувати усіх дітей і підлітків про насильство? Які переваги та недоліки має такий загальний скринінг?
• Що можна і варто робити на  робочому місці, щоб сприяти виявленню насильства?

Як працювати з цією вправою

• Розділіть учасників на малі групи (по дві-три особи в кожній), щоб обговорити тему виявлення насильства. Один із учасників кожної  групи може виконувати роль доповідача, який підсумує результати обговорення групи. Орієнтовний час виконання завдання – 30 хвилин.
  • Попросіть усіх учасників навести приклади ситуацій, у яких вони брали участь або про які чули, коли було виявлено випадки насильства. Учасники мають визначити фактори, які вплинули на розкриття  факту насильства. Обговоріть також, як діяти, коли є сумніви щодо того, чи доречно ставити запитання про насильство.
  • Група також має обговорити, як було використано отриману інформацію про насильство: як діяли або, як потрібно було діяти.
• Завершіть обговорення у малих групах та підсумуйте результати у загальному колі. Доповідачі з кожної групи можуть представити хід і результати обговорень у своїх групах.
• Зберіть пропозиції щодо того, як можна діяти на  робочому місці, щоб сприяти виявленню насильства.

Ця вправа допоможе учасникам потренуватися ставити запитання про насильство та обговорити відчуття, які виникають під час постановки запитань і під час відповіді.

Мета вправи — допомогти учасникам почуватися впевненіше, коли вони ставлять запитання у випадках підозри на наявність насильства.

Як працювати з цією вправою

• Розділіть учасників на пари
• У парах учасники мають провести рольову гру та потренуватися ставити запитання про насильство. Орієнтовний час виконання вправи – 20 хвилин.
  • Спробуйте ставити та відповідати на відкриті запитання про насильство і  використовувати стандартизовані інструменти для постановки запитань про насильство.
• Завершіть групові обговорення та підсумуйте результати у великій групі. Обговоріть:
  • Які відчуття виникали, коли ви ставили запитання та коли самі  відповідали на запитання про насильство?
  • Як слід адаптувати запитання та стиль спілкування, при роботі з дітьми молодшого та старшого віку, а також з батьками або дітьми з інвалідністю або особливостями розвитку?
  • Які переваги та недоліки відкритих запитань у порівнянні зі стандартизованими?
  • Що ще потребує розвитку та вдосконалення?

Ця вправа спрямована на те, щоб спонукати учасників обговорити, як діяти після того, як насильство  було виявлено. Мета полягає в тому, щоб учасники замислилися над наступними запитаннями:

• Що необхідно для того, щоб належним чином і етично використати отриману інформацію про насильство?
• Які процедури та інструкції існують на  робочому місці?

Як працювати з цією вправою

• Розділіть учасників на малі групи (по дві-три особи), щоб вони обговорили порядок взаємодії з батьками та представниками інших служб та організацій у разі підозри на насильство. Орієнтовний час – 20 хвилин
• Завершіть обговорення в малих групах та підведіть підсумки у великій групі.
   Разом перегляньте існуючі процедури та правила, а також поясніть, як треба діяти та як фіксувати інформацію про насильство.
  • Під час спільного обговорення можна поміркувати про те, чи не бракує процедур для співпраці з іншими службами та організаціями, а також обговорити, як на робочому місці можна організувати систему підтримки серед колег.

Підведення підсумків і обговорення результатів тренінгу

Завершіть тему, узагальнивши те, що ви обговорювали під час зустрічі, і запитайте, що учасники взяли для себе.

Приклади запитань, які можна поставити учасникам після зустрічі:

• Що сьогодні було корисним?
• Чого ви навчилися?
• Чи було щось, про що ви хотіли би дізнатися більше?
• Чи було щось таке, що здавалося не дуже важливим для навчання?
• Чи добре на вашу думку працювала група?
• Чи корисно було працювати в малих групах?
• Чи є у вас пропозиції щодо інших способів розподілу великої групи?
• Чи є інші пропозиції стосовно того, що можна вдосконалити на наступного разу?

Також оцініть роботу зі своєї перспективи ведучого тренінгу. Використовуйте наступні запитання:

• Чи пройшла робота з темою так, як було заплановано?
• Чи потрібно змінити щось у способі ведення зустрічі до наступної теми?
• Чи ефективно працює група у такому складі?
• Чи відповідно підібраний рівень складності? Чи був темп роботи підходящим?
• Чи є якась частина матеріалу, яку потрібно повторно розглянути, додати або уточнити?
• Чи бракувало якихось знань? Використовуйте результати оцінювання при плануванні структури наступної зустрічі.